«Помирають, ніби дихають»: смерті трудових мігрантів – передбачувані трагедії

Трудові мігранти прибувають здоровими, але за кілька місяців повертаються додому холодними трупами. Ті, хто помирає не від хвороби, а від перевтоми, не від нещасних випадків, а від байдужості, стають жертвами того, що можна назвати «невидимими смертями».

У 2022 році кількість смертей трудових мігрантів, про які повідомили міграційним службам, становила 3 340 осіб. Однак лише у 6,4% із них було зафіксовано причину смерті або особисті дані. Решта 93,6% були оброблені як порожні записи в адміністративних документах, залишаючи лише імена. Їхні смерті не фіксуються систематично, і навіть соціальний траур не дозволяється.

Фактична кількість смертей у 4 рази перевищує кількість нещасних випадків на виробництві

З 2018 по 2022 рік 729 трудових мігрантів були офіційно визнані такими, що померли внаслідок нещасних випадків на виробництві. Однак фактична кількість зареєстрованих смертей за той самий період перевищувала приблизно 3 000 на рік. Це свідчить про те, що причини, такі як перевтома, погані умови проживання та неналежна медична допомога, які не визнаються нещасними випадками на виробництві, систематично замовчуються.

Рівень самогубств також вищий за середній показник по Кореї

У 2022 році відсоток смертей трудових мігрантів, класифікованих як самогубство, становив 4,1%. Цей показник вищий за загальний рівень самогубств у Південній Кореї, який становить 3,4%. Однак експерти зазначають, що оскільки більшість смертей класифікуються як такі, що сталися з невідомої причини, фактичний рівень самогубств може бути значно вищим.

Смерті, спричинені «структурним насильством»

Національна комісія з прав людини та дослідники з Сеульського національного університету проаналізували випадки смертей трудових мігрантів і визначили, що ризики, які призводять до їхньої смерті, є не простими нещасними випадками, а результатом «структурного насильства».

Дослідження виявило наступні 8 соціальних факторів ризику:

1. Небезпечні та насильницькі робочі середовища

2. Довгий робочий день, нічні зміни та хронічна перевтома

3. Низькі заробітні плати та заборгованість із заробітної плати

4. Нелюдські умови проживання, такі як теплиці з поліетилену та контейнери

5. Обмежений доступ до медичної допомоги

6. Виключення із систем промислової безпеки

7. Невизначеність через нелегальний статус

8. Адміністративна недбалість після смерті

Перешкоди, що залишаються навіть після смерті

Процес отримання тіла померлого трудового мігранта та його репатріація до країни походження накладає значний фінансовий тягар на родину, яка втратила близького. Вартість авіаквитків, витрати на похорон та оформлення віз перешкоджають поверненню тіла. У багатьох випадках тіла класифікуються як невпізнані через відсутність систематичної системи підтримки.

Реакція уряду все ще на початкових стадіях

Починаючи з 2024 року, Національна комісія з прав людини проводить дослідження для аналізу причин смертей трудових мігрантів та створення системи підтримки. Вони пропонують політичні рекомендації, такі як забезпечення систематичної статистики смертей, створення системи підтримки для сімей, що втратили близьких, посилення промислової безпеки, забезпечення доступу до медичної допомоги та надання підтримки для покриття витрат на репатріацію. Однак інституційні практики ще не реалізовані.

Попередження експертів

«Смерті трудових мігрантів – це не індивідуальні нещастя.
Це результат системних прогалин і недбалості.
Чим більше ми закриваємо на це очі, тим частіше повторюватимуться ці смерті».
– Дослідницька група Сеульського національного університету